Організація та планування методичної роботи з педагогічними кадрами в дошкільному закладі носить діагностично-прогностичний характер, оскільки лише знання особистісних рис усіх категорій педагогічних працівників, їхніх проблем і потреб, рівня творчих здібностей і професійної майстерності дає можливість методисту грамотно, змістовно та результативно спланувати методичну роботу, враховуючи умови дошкільного навчального закладу.
 Для досягнення цієї мети визначаються такі завдання: 
забезпечення цілеспрямованого методичного навчання всіх категорій педагогічних працівників (директор, методист, вихователі, молоді спеціалісти, вихователі-фахівці та шкіл); здійснення диференційованого підходу до вибору форм і засобів навчання педкадрів; використання інноваційних форм методичної роботи з ними; вдосконалення науково-теоретичної, методичної та психологічної підготовки педагогів; стимулювання педагогів до самоосвіти, активізація їхньої творчої ініціативи. Принципи методичної роботи: 
педагогічна співпраця з вихователями; робота в режимі довіри та доброзичливості; забезпечення творчої атмосфери та стимулювання творчої активності педагогів; надання вихователю права вибору; системність і дієвість методичних заходів; щоденна взаємодопомога; випереджальний характер методичної роботи. Отже, першим кроком до організації та планування методичної роботи в ЗДО є вивчення професійної компетентності педкадрів на певній діагностичній основі. Завдання професійного діагностування: 
визначити ставлення до професійних обов'язків та рівень знань і вмінь кожного педагога; виявити позитивні і негативні сторони діяльності педагога, причини негативів у його роботі. Діагностичні дослідження, анкетування показують, що педагоги завжди чекають від методичної служби практичної допомоги. Виходячи з цього, й укладається структура методичної роботи в закладі та її планування з активним використанням інноваційних технологій. 
План методичної роботи ЗДО складається на один навчальний рік і спрямовується на поліпшення науково-теоретичної, методичної та практичної підготовки педагогічних кадрів. Він обов'язково включає зміст і заходи методичної діяльності відділу освіти та інноваційні форми роботи з педагогічними працівниками ЗДО, які доцільно спланувати, виходячи із запитів самих педагогів, а також рекомендацій методичних служб ЗДО та відділу освіти.
 Структура річного плану методичної роботи з педкадрами включає наступні блоки: 
1. Підвищення професійної компетентності педагогічних працівників ЗДО.
       В цьому блоці передбачаються традиційні форми роботи з педагогами, що спрямовані на підвищення їхньої професійної компетентності через активну участь у районних та садових методичних заходах (методичні об'єднання; знайомство з інноваційними методиками (інформаційно-педагогічні дні «Це цікаво знати»); інструктивно-методичні наради; індивідуальні консультації; різновиди групових консультацій (6-7 на рік); виставка-презентація новинок науково-методичної літератури, кращого розвивального наочно-дидактичного матеріалу та педагогічного досвіду; педагогічні години з оглядом періодичних видань; організація «педагогічних зустрічей»; виставки-ярмарки; конкурси освітніх технологій; педагогічні читання; наставництво або стажування (школа молодого спеціаліста); різновиди семінарів; різновиди шкіл; колективний перегляд (відкриті покази); конференція; педагогічний лекторій; анкетування; день методичного навчання; співбесіди тощо). 
2. Удосконалення професійної творчості 
В цьому блоці передбачаються нетрадиційні форми роботи з педкадрами (панорама методичних знахідок; конкурси педагогічної майстерності; конкурс «Вихователь року»; педагогічна вітальня; майстер-клас; клуб творчих педагогів; творча майстерня; творча лабораторія; творча група; ініціативна група; проблемна група; проблемний стіл; «круглий стіл»»; авторська школа майстра; творчі конкурси та огляди; декада педінновацій у педагогів, що атестуються; тиждень педагогічного звіту; творчий звіт; творче портфоліо-презентація; творче портфоліо-звіт; робота опорного ДНЗ тощо).
 3. Самоосвіта 
В цьому блоці планується робота, пов'язана із самоосвітою педагогів (тематика індивідуальних проблем, над якими працюватимуть педагоги в поточному навчальному році; складання індивідуальних планів з підвищення професійного рівня; обговорення новинок педагогічної літератури; обмін досвідом роботи; взаємовідвідування; опрацювання нормативно-правової бази, кращих ППД, інноваційних технологій, передових статей; творчі звіти педагогів з індивідуальних тем самоосвіти тощо).
 4. Педагогічні ради
В цьому блоці планується 3-4 (за потребою 4-5) засідань педагогічних рад на рік. Цьому розділу приділяється особлива увага, оскільки педагогічна рада в ДНЗ є важливим колегіальним постійно діючим органом управління дошкільним закладом, на якому вирішуються актуальні питання, а саме: - оцінка результативності реалізації Державної базової програми та хід якісного виконання програм розвитку, виховання та навчання дітей у кожній віковій групі; - розгляд питань удосконалення організації навчально-виховного процесу в ЗДО; - визначення річного плану роботи ЗДО та педагогічного навантаження педагогів; - затвердження заходів щодо зміцнення здоров'я дітей; - обговорення питання підвищення кваліфікації педпрацівників, розвитку їхньої творчої ініціативи, впровадження у навчально-виховний процес досягнень науки і передового педагогічного досвіду; - аналіз проведення експериментальної та інноваційної діяльності у ЗДО; - визначення шляхів співпраці ЗДОз сім'єю; - розгляд питання матеріального та морального заохочення педпрацівників; - заслуховування творчих звітів педпрацівників, які проходять атестацію; - затвердження планів підвищення професійної майстерності педпрацівників тощо.    Відповідно до цільової установки рекомендується планувати і проводити такі види педагогічних рад (за К. Крутій): 
науково-педагогічні(спрямовані на підвищення науково-теоретичного та методичного рівня освітнього процесу, впровадження нових методик, технологій,ППД в роботу ДНЗ); психолого-педагогічні(розглядають окремі досягненняпсихологічної науки, допомагають удосконалювативиховний вплив на дошкільників, поліпшувати стосунки між усіма учасниками навчально-виховного процесу); тематичні(розглядають питання володіння методиками за певним розділом програми (лінією розвитку), рівень компетентності дошкільників з цього розділу); проблемні(обговорюють питання реалізації науково-методичної проблеми в роботі ЗДО, розробляють концепцію розвитку закладу згідно з обраною темою); підсумкові та настановчі(присвячені аналізу підсумків минулого навчального року, обиранню нової науково-методичної проблеми ЗДО, обговоренню і затвердженню планів роботи, планів оздоровчої кампанії тощо); комбіновані(розглядають різні питання). За формою організації плануються педради: традиційні (доповідь, виступи, обговорення чітко за процедурою проведення) нетрадиційні (ділова гра, «круглий стіл», дискусія, аукціон ідей тощо), традиційні з використанням інтерактивних методів навчання педагогів (педагогічний ринг, КВК, педагогічний турнір, тренінг, фестиваль педагогічної майстерності, дискусія, дебати, банк ідей, робота в парах, діалог, «Карусель», «Мікрофон», «Мозковий штурм», аналіз ситуацій, «Без табу», «Обери позицію», «Зміни позицію», робота в малих групах, «Незакінчені речення», «Лабораторія невирішених проблем» тощо). 
  5. Атестація. Курсова перепідготовка 
В цьому блоці плануються заходи, які відображають послідовність процедури атестації педагогів:
 видання наказів; проведення засідань АК; вивчення системи роботи педагогів, які атестуються; творчі звіти педагогів за період атестації;складання карт самоаналізу педагогів, які атестуються; анкетування педагогів, які атестуються; психолого-педагогічний аналіз діяльності педагога, який атестується; опис системи (досвіду) роботи педагога, який атестується; засідання ради, позачергової педради чи батьківського комітет ЗДО, на якому керівник ознайомлює педколектив та батьків з атестаційними характеристиками педагогів, які атестуються тощо. В цьому блоці планується курсова перепідготовка педагогічних працівників (вказується прізвище, ім'я, по батькові педагога, назва та термін проходження курсів; визначаються докурсові та післякурсові завдання).
 6. Діагностика. Моніторингові дослідження (цей блок новий і ще не до кінця вивчений науковцями і практиками) 
В цьому блоці передбачаються діагностичні та моніторингові дослідження роботи та професійної компетентності педагогічних працівників, рівнів розвитку дітей, зокрема:
 - діагностика педагогічної майстерності педпрацівників (вересень, травень та за потребою); - діагностика виконання Державних стандартів дошкільної освіти на кінець дошкільного віку; - діагностика виконання програми розвитку дітей, формування їх життєвої компетентності (щоквартально); - педагогічне обстеження рівнів розвитку дітей дошкільного віку (вересень, січень, травень); - психологічне обстеження (діагностика) дошкільників (вересень-жовтень); - діагностика нервово-психічного розвитку дітей раннього віку (вересень, січень, травень та за потребою); - діагностика фізичного розвитку дітей (вересень, травень та за потребою); - діагностика музичного розвитку дітей (вересень, травень та за потребою); - моніторинг предметно-розвивального середовища в ЗДО та в кожній окремо взятій віковій групі; - моніторинг навчально-методичного забезпечення освітнього процесу в ЗДО та в кожній окремо взятій віковій групі; - моніторинг якості організації навчально-виховного процесу в ЗДО (за результатами опитування та анкетування батьків і вихователів); - моніторинг роботи з охорони життя і здоров'я дітей; - моніторинг показників винагороди педагогічних працівників за сумлінну працю та зразкове виконання посадових обов'язків (у відповідності до ст. 57 Закону України «Про освіту»; - моніторинг роботи з батьками; - моніторинг адаптації молодих вихователів тощо. Отже, науково-методична робота в ЗДО з педагогічними кадрами планується відповідно сучасних вимог з урахуванням конкретних умов, складу і підготовки педагогічних працівників, враховується їх освітній рівень, фахова майстерність, індивідуальні особливості. Під час організації науково-методичної роботи здійснюється гуманно-особистісний підхід до педагогів. Реалізація єдиної науково-методичної проблеми - центральна ланка в науково-методичній роботі ЗДО. Організуючим центром всієї методичної роботи з педкадрами є методичний кабінет, оскільки: 
забезпечує інформаційну підтримку діяльності усіх структурних підрозділів методичної служби;координує форми і методи роботи, спрямовані на підвищення професійної майстерності педагогів;  організовує систему заходів, спрямованих на розвиток творчого потенціалу педагогів, впровадження кращих ППД, інноваційних технологій на діагностичній і моніторинговій основі. Основні функції методичного кабінету: 
1. Координація діяльності ЗДО з роботою консультаційним центром, методкабінету ХОІППО. 
2. Вивчення та впровадження інновацій.
 3. Консультування педагогів, батьків.
 4. Науково-методичне інформування педколективу (розширення професійного світогляду). 
5. Вивчення та аналіз проблем практичної освіти.
 6. Діагностика педкадрів (визначення професійного рівня педагогів).
 7. Самоосвіта педагогів (аналіз роботи згідно з індивідуальним планом підвищення професійного рівня).
 8. Участь в атестації педагогів
. 9. Систематичне вивчення стану освітнього процесу.
 10. Наставництво, стажування молодих спеціалістів. 
11. Розроблення методичних рекомендацій, зразків планування. 
12. Виявлення, вивчення, узагальнення та поширення ППД. 
13. Організація взаємодії із загальноосвітніми навчальними закладами. 
14. Моніторинг стану освітнього процесу в ЗДО, готовності дітей до навчання в школі.
 15. Корекція та оновлення інформації, впровадження ІКТ. 
16. Створення позитивного психологічного клімату в педагогічному колективі.
Консультація з питання "Сталий розвиток" https://docs.google.com/document/d/1eDSomxf3SF-DyQSzpvjYrOqvV9m32VrZ/edit?usp=sharing&ouid=114216901940393373058&rtpof=true&sd=true
Консультація з питання "Шляхи, засоби та методи патріотичного виховання"  
https://docs.google.com/document/d/1qG8idI7yfM8BhgHA72a9ogiI8wgbIsq1/edit?usp=sharing&ouid=114216901940393373058&rtpof=true&sd=true
Консультація з питання "Завдання правового виховання" https://docs.google.com/document/d/1BN86ZtSHTM7ZGUB-wNt-2uZafFxll33W/edit?usp=sharing&ouid=114216901940393373058&rtpof=true&sd=true
Заняття – форма дошкільного навчання, за якої вихователь, працюючи з групою дітей у встановлений режимом час, організовує і спрямовує пізнавальну діяльність з урахуванням індивідуальних особливостей кожної дитини.
Нормативно-правова база відповідно планування освітньо-виховного процесу в ДНЗ
Інструктивно-методичний лист МОН України від 03.07.2009 №1/9 - 455 «Планування роботи в дошкільних навчальних закладах»Інструктивно-методичний лист МОН України від 01.10.2002 №31/9 – 434 «Про планування освітньо-виховного процесу в дошкільному навчальному закладі»Інструктивно-методичні рекомендації «Про організовану і самостійну діяльність дітей у дошкільному навчальному закладі» лист Інституту інноваційних технологій і змісту освіти №1.4\18 – 3082 від 26.07.2010р.Наказ МОН №446 від 20.04.2015 Про затвердження гранично допустимого навчального навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форм власності.Інструктивно-методичний лист №1/9-306 від 06.06.2005 «Організація та зміст навчально-виховного процесу в дошкільних навчальних закладах.Особливості організації та проведення інтегрованого заняття
(пам’ятка для педагогів)
v Кожний вид роботи на занятті має бути спрямований на розкриття змісту ключового поняття (теми-образу, ключової ідеї).
v Ураховуючи конкретність мислення та нестійкість уваги старших дошкільників, під час підготовки до інтегрованого заняття педагог має створити інтелектуальну карту (кар­ту розумових дій). Вона є найзручнішим способом візуального оформлення матеріалу, оскільки дає змогу розкрити сутність ключового поняття, дивитися на нього крізь при­зму його міжсистемних зв'язків. Розроблена карта є структурною основою для моде­лювання і проведення заняття або серії занять, якщо тема — широка.
v Навколо ключового поняття необхідно зібрати підтеми (змістові блоки), а кожну підтему — доповнити конкретними складовими. На цьому ж етапі треба визначити освітні напрями та обрати види роботи, засобами яких педагог розкриватиме дітям ключове поняття.
v Структура інтегрованих занять потребує особливої чіткості, продуманого й логічного взаємозв'язку матеріалів з різних розділів програми на всіх етапах вивчення теми.
v Кількість запропонованих матеріалів, освітніх напрямів та видів роботи з дітьми обирає педагог. Спосіб розкриття кожного змістового блоку залежить від цілей, поставлених педагогом.
v На інтегрованому занятті неможливо відокремити одну галузь знань від іншої. Діяль­ність дітей має бути цілісною.
v Кожен з методів (дидактична гра, вправа, бесіда, розглядання ілюстрацій, спостережен­ня тощо) чи видів діяльності необхідно організовувати згідно з методикою їх проведен­ня в межах відповідного освітнього напряму.
v Інтегроване заняття є дещо тривалішим за традиційне. Проте, оскільки на такому за­нятті чергуються різні види діяльності, активність дітей має хвильовий характер, і час для них минає непомітно. Критерієм визначення тривалості заняття є працездатність вихованців та вихователів, їхня зацікавленість, захоплення процесом.
Інтегроване заняття — форма освітньої роботи, яка об’єднує блоки знань із різних галузей навколо однієї теми з метою інформаційного та емоційного збагачення сприймання, мислення, почуттів дітей, що дає змогу пізнавати певне явище з різних сторін, досягати цілісності знань (Наталя Гавриш)
Інтелектуальна карта — структурно­логічна схема змістовно­ процесуальних аспектів вивчення певної теми, у якій у радіальній формі відбиваються зв’язки ключового поняття, яке розміщено в центрі, з іншими поняттями цієї теми. Разом вони складають нерозривну єдність (Наталя Гавриш)