Сторінка вчителя-логопеда

Консультації для батьків з питання "Навчайте дитину правильно розмовляти" https://docs.google.com/document/d/1i1Ddx88-3KSvPtNnN1LrsZrIi8KNrxrS/edit?usp=sharing&ouid=114216901940393373058&rtpof=true&sd=true
РОЗВИТОК МОВИ ДИТИНИ – ОСОБЛИВЕ ЗАВДАННЯ УСІЄЇ РОДИНИ
Українці споконвіку опікувались своїми нащадками. Дбаючи про майбутнє дітей формували такі риси, як повага до старших, милосердя, доброта, щирість..
Спілкування молодших і старших членів родини є основою для виховання нового покоління. Для дитини важливо постійно відчувати увагу, піклування, турботу батьків, бабусі та дідуся, усієї родини.
Сучасна сім’я – головна ланка у вихованні дитини. Вона має забезпечити належні матеріальні і педагогічні умови для фізичного, морального і духовного розвитку дитини. На етапі раннього родинного виховання батьки як перші педагоги покликанні створити належні умови для повноцінного фізичного та психічного становлення особистості, забезпечити дитині почуття захищеності, рівноваги, довіри, сформувати активне , зацікавлене ставлення до навколишнього світу. Сім’я повністю відповідає за розвиток, виховання і навчання своїх малят.
За даними досліджень, нині вихованням цікавиться не більше 20% батьків. Дуже часто батьки ставлять під сумнів необхідність домашніх занять із розвитку особистості дитини, вважають недоцільним витрачати на це свій час.
Прикро, що у більшості сучасних родин не приділяють належної уваги розвитку мовленнєвої компетентності дитини. У процесі сімейного виховання потрібна правильна та цілеспрямована організація впливів на малюка. Для сучасної сім’ї дуже важливо побудувати адекватні стосунки між її членами, особливо між батьками і дітьми.
При затримці мовного розвитку дитини необхідна допомога, найчастіше вона проявляється у стимуляції вже наявних мовних проявів. Батьки мають працювати з малюком такими методами:
постійно розмовляти (коли дитина вдягається, грається, їсть, гуляє чи купається);слова і вислови, які використовують батьки при спілкуванні, мають бути простими, доступними, емоційними;чітка назва предметів і дій, використання коротких фраз допомагають засвоєнню мови;ки вдягаєте малюка, треба називати кожний предмет його туалету;повторюйте назви іграшок, показуйте і чітко називайте кожен предмет, який є у вас в руках, яким користуєтеся під час купання, годування;дуже важливо стимулювати мову самої дитини, адже для вад мовлення характерна інертність, брак пізнавальних інтересів, відсутність зацікавленості, потреби до пізнання навколишнього середовища, тому спонукання до мовної активності має неабияке виховне значення;щоб дитина спілкувалася, необхідно викликати у неї потребу в цьому;треба ставити такі умови, щоб малюк обов’язково запитав, попросив чи вимовив.Якщо мати попереджає кожну самостійну дію дитини, вона позбавляє приводу звертатися до себе. Якщо дитя ніде не буває, нічого не бачить, то умови для спілкування з ним залишаються дуже обмеженими.добре стимулюють мовний розвиток прогулянки до парку, річки, лісу, відвідування різноманітних магазинів, аптек тощо. Це дає змогу поповнити емоційний досвід, поглибити знання, розширити запас слів і розвинути мовлення.під час прогулянок треба привертати увагу малюка до різноманітних об’єктів живої та неживої природи:показувати йому дерева, квіти, ознайомлювати з різними тваринами, птахами, комахами, пояснювати дії та розваги людей.важливо привернути увагу дитини і розтлумачувати в доступній формі явища, які її оточують: падає сніг, починає накрапати дощик, на небі з’явилася блискавка, веселка.до того , що малюк бачив раніше, про що вже з ним говорилося, необхідно повертатися, нагадувати про все. Такі бесіди краще проводити із застосуванням конкретного матеріалу: іграшок, картинок, або спиратися на досвід дитини.усна народна творчість сприяє розвитку українського мовлення дітей. Це малі фольклорні жанри: пестівки, забавлянки, потішки, скоромовки. Малюк стикається з різноманітним звуконаслідуванням, що допомагає активізувати артикуляційний апарат. Фольклор сприяє не тільки розвитку мовлення, а й знайомить дитину з навколишнім світом. Це перші поетичні твори, які малюк запам’ятовує, повторюючи слова, фрази. Народна творчість впливає на стан і настрій, спонукає до спілкування.кожне досягнення дитини треба заохочувати, підтримувати, закріплювати.розвитку мовлення дітей із вадами сприяє читання їм різноманітних творів для дошкільнят, бесіди за картинками, розповідь про прості і доступні для їхнього розуміння факти із життя. Діти охоче слухають оповідки про знайоме їм: про ігри, прогулянки, близьких тощо. Читання улюблених казок тішить їх, охоче слухають зміст багато разів.якщо малюку з особливими потребами важко сприймати якийсь твір, бажано переказувати цей текст у скороченому варіанті, добирати простіші речення, використовувати знайомі слова.дуже корисно розповідати за малюнками. Слід добирати книжки з яскравими, різнокольоровими ілюстраціями.спочатку дитина буде слухачем, але поступово саме почне брати участь у бесіді:показувати картинки, промовляти окремі виразні звуки або слова.дуже корисно наспівувати дитячі пісеньки. Це не тільки задовольняє потреби дитини, але й допомагає краще оволодіти мовним апаратом, управляти голосом, промовляти звуки, слова.Кожне досягнення дитини треба заохочувати, підтримувати, закріплювати.
Поступово кількість слів, інколи звуків, коротких фраз, які дитина використовує, зростатиме.
При появі труднощів звертайтесь до вчителя-логопеда. Такий взаємозв’язок допоможе підвищити педагогічну компетентність батьків по розвитку мовленнєвого спілкування у дітей. Така взаємозалежність і взаємна орієнтація забезпечить безперервність та ефективність процесів навчання і розвитку мовлення.
Вчитель-логопед Т.Г.Яркова
Хочу бачити малят щасливими!В Шепетівському ЗДО №7 «Дюймовочка» вже багато років успішно здійснюється робота по подоланню недоліків мовлення дошкільників. З цією метою функціонує логопедичний кабінет, оснащений відповідним навчальним матеріалом, необхідним для роботи з дітьми, які потребують допомоги логопеда. Нашою метою є корекційне навчання по виробленню у дітей правильного, чіткого, помірно голосного, виразного мовлення з урахуванням вікової норми лексичної та граматичної будови мови. Природа відвела для найкращого, найуспішнішого засвоєння мови дітьми вік до 6 років. У цей період і належить здійснювати відповідну роботу. Тому, щорічно вчителем-логопедом проводиться обстеження дітей, яким виповнилось повних 5 років. За результатами обстеження створюється логопедична група, де поряд з вчителем-логопедом працюють досвідченні вихователі. Головним принципом роботи по вправлянню недоліків мовлення, якщо такі виявлені є – доброзичливість, відкритість у ставленні до вихованці. Малюки в групі почувають себе впевнено і комфортно. Спілкування ґрунтується на основі взаємоповаги, довіри, любові до дітей. Вся робота проводиться в ігровій доступній малюкам формі: ігри, забавлянки, вірші, скоромовки, театр в руці, тощо. Налагоджено співробітництво з батьками: систематично проводяться консультації, надаються поради, проводиться навчання батьків. Через бесіди з батьками виясняю причини недоліків мовлення, що провокує виникнення запізніле мовлення.1. Дорослі переважно здійснюючи догляд за малюком не надають належного значення і ваги мовленнєвому спілкуванню з ним.2. Батьки розуміючи дитину за «жестами», «мімікою» задовольняють її потреби. Дитині немає необхідності докладати мовленнєві зусилля.3. Прояви «дитячих слів» викликає у батьків захоплення, і вони, продовжуючи свою втіху, вживають ці слова у власному мовленні. Тож дитина має спотворений зразок для наслідування і не відчуває потреби в удосконаленні своєї звуковимови.4. Велика кількість іграшок, яких у дитини стає дедалі більше, захоплює її. Задоволені й дорослі, що малюк не набридає їм. Вони впевненні, що з окремих звуків вийдуть слова.В таких випадках раджу:1. Остерігайтесь уподібнення своєї мови до спрощеного спотворення дитячого мовлення (сюсюкання, улюлюкання тощо).2. Створюйте і належно утримуйте бібліотеку малюка – нехай його власністю будуть добре ілюстровані малі та великогабаритні книжки.3. Щоб дитина заговорила треба зацікавити її, здивувати. Враховуючи реальні можливості дитини, спирайтесь на її досвід, підводьте до порівнянь, аналогій, узагальнень, ототожнень, до встановлення зв’язків між предметами.4. Дитина часто звертається до дорослого з різними проханнями, вимогами. Не поспішайте одразу виконувати її бажання. Короткими запитаннями спонукайте малюка означити у звуковий чи словесний спосіб своє питання. Дайте йому час самому ознайомитись з чимось новим і лише тоді назвіть, поясніть «новину».5. Важливу роль відіграє природа, її звуки, природні шуми. Необхідно знайомити дитину з природою, її звуками, привертати увагу до природних шумів. Як грає вода весняного струмочка – с-с-с, співають дерева – ш-ш-ш, як співає цвіркун, пташки – зозуля ку-ку. Горобчик цвірінь, сорока – скрекеке, соловейко – тьох-тьох…Прислухатись до звуків за вікном – дощик іде ляп-ляп-ляп, вітер гуде у-у-у. Трави шелестять, бджілки дрижать, скрипить сніг. Хто із тварин каркає, кудкудакає, кукурікає, шипить, гавкає, гарчить реве, агукає, вищить, ухає, рюхає. Вчіть наслідувати звуки. У дітей формується адекватне уявлення про предмети та явища зовнішнього середовища. Кожний звук повязується з конкретними образами (з – це пісенька комара, ж – жука, бдж - бджоли).Гуляючи з дитиною прислухайтесь до гоміну міста: машина шурчить шипами, мотоцикл, автобус – ррр…
Шановні дорослі! Якщо ви маєте щодо своєї дитини якісь тривоги, нез’ясовані питання, не покладайтеся на час. Спокійно, розважливо порівнюйте розвиток своєї дитини з розвитком її однолітків. Ви вимагаєтесь в оцінці? Зверніться по допомогу до вчителя-логопеда. А з виникненням потреби віддайте дитину до спеціалізованої логопедичної групи. Вчитель-логопед ДНЗ №7 «Дюймовочка» Т.Г.Яркова